З 2023 року у Львівській області відома діяльність спільноти ”Жити чекаючи” – програма за якою здійснють психосоціальний супровід родин зниклих безвісти військовослужбовців. Така підтримка родин здійснюється у шести територіальних громадах Львівщини, в тому числі і у Миколаївській громаді.
Про досвід програми та ІІ Форум ”Жити чекаючи”, виклики й успіх команд у громадах, а також вплив створених спільнот на людей, які переживають невизначену втрату читайте у статті.
Сім регіонів України з’їхались на ІІ Форум ”Жити чекаючи”, який відбувся наприкінці лютого цього року. Мета Форуму – розбудова звʼязків, обмін досвідом та навчання лідерок спільнот ”Жити чекаючи”, за підтримки Психічного здоров’я для України та уряду Швейцарії. Як відбувався перший Форум ”Жити чекаючи” у 2025 році читайте тут.
”Форум громадських ініціатив з підтримки рідних зниклих безвісти Захисників та Захисниць проводиться вдруге, і має на меті стати майданчиком для розбудови звʼязків, обміну досвідом та навчання лідерок спільнот рідних зниклих безвісти. Подія обʼєднала в просторі та часі команди, сформовані за принципом “рівний-рівному”, з семи регіонів України (Львівська, Рівненька, Чернівецька, Дніпропетровська, Київська, Волинська, Хмельницька області) – розповідає для Миколаїв на Дністрі Анастасія Ігнатюк, засновниця ініціативи “Жити чекаючи”.
Більшість команд-учасниць впродовж трьох років реалізовували ініціативу “Жити Чекаючи”, яка сприяла формуванню спільноти та забезпечує комплексну психосоціальну підтримку рідним зниклих безвісти. Інша частина команд є ініціативними групами і тільки розпочинає свій шлях у забезпеченні турботи про психічне здоровʼя своїх спільнот. Тому, одне з важливих завдань заходу – це обмін досвідом та кращими практиками між командами різних регіонів та громад”.
Досвід у кожної команди України різний. Відтак учасниці Форуму мали актуальні теми до обговорення, надихались втіленими ідеями та налагоджували зв’язок з іншими регіонами. Нагадаємо, що у Львівській області ”Жити чекаючи” існує у Дрогобицькій, Миколаївській, Шептицькій, Самбірській, Стрийській та Золочівській територіальних громадах.
Завдяки роботі сертифікованих фасилітаторок і психологинь, навчання яких відбувалось під наставництвом фахівчинь ГО ”Metta”, у шести громадах надалась підтримка 992 окремим людям (унікальним бенефеціарам), з них 864 – це жінки, і 128 чоловіків. Усі ці люди – родичі зниклих безвісти військовослужбовців, матері, дружини, батьки, діти, сестри й брати. Варто зазначити, що на супроводі команд, станом на кінець 2025 року, знаходиться 749 родин.
За інформацією уповноваженого з питань зниклих безвісти Артура Добросердова, в Україні в Єдиному реєстрі зниклих безвісти за особливих обставин наразі зафіксовано понад 90 тисяч записів. Серед яких не тільки військовослужбовці, але й цивільні, зокрема діти.
”Програма Форуму “Жити Чекаючи” була побудована таким чином, щоб у найкращий спосіб відповісти на актуальні потреби у додаткових знаннях і дати простір для пошуку рішень. Так, до програми були включені тематичні блоки про психічне здоровʼя в часи кризи, комунікацію та адвокацію, фінансові можливості для громадських організацій, аспекти комеморації та посттравматичне зростання, – продовжує розповідати Анастасія Ігнатюк, яка також є координаторкою напрямку з психологічної та соціальної підтримки в умовах надзвичайних подій MH4U Психічне здоров’я для України. 
Важливою частиною заходу були ресурсні активності задля підтримки психосоціального благополуччя учасниць. Загалом Форум є одним з інструментів посилення спроможності як неформальної так і формальної системи підтримки психічного здоровʼя людей, що проживають невизначену втрату.
Проєкт “Психічне здоровʼя для України” має в планах підтримувати ініціативу “Жити Чекаючи” на Львівщині і в подальшому, у частині навчальних, супервізійних та відновлюючих заходів для команд, що вже сформовані за принципом “рівний-рівному”.
Вже у 2026 році фінансування програми обмежилося. Проте фасилітатори у громадах, зокрема Львівщини, за допомогою менторської підтримки інтегрували свою діяльність у громадські організації, або роботу при Будинку воїна. Серед викликів команд – невизнання органами місцевого самоврядування, представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки діяльності фасилітаторок. Відтак це призводить до відсутності фінансування на заходи й акції для родин на місцях, а також перехід фасилітаторок на волонтерську роботу з родинами. Варто зазначити, що крім регіонів в яких вже існує програма, на Форумі були також присутні громадські ініціативи та організації з Києва, Волині та Кам’янця-Подільського, які зацікавлені у перейнятті досвіду та впровадження програми ”Жити чекаючи” у своїх регіонах.
Про дослідження впливу програми “Жити чекаючи” на родини
Під час ІІ Форуму представили також дослідження програми ”Жити чекаючи”, а саме унікальний досвід України в умовах великої війни. За словами Марії Бачмаги, координаторки досліджень проєкту “Психічне здоров’я для України”, масштаб проблем родин, які переживають невизначену втрату, надзвичайно великий, та в світі немає універсальних рекомендацій, які б могли допомогти у цій ситуації людям. Тому програма ”Жити чекаючи”, яка заснована на методології Полін Босс та адаптована громадською організацією ”Metta” до умов України, не тільки впливає на родини, але й документує унікальний і водночас болючий досвід українців.
В межах дослідження, фасилітаторки з Львівської, Рівненської та Дніпропетровської областей провели у минулому році опитування учасників, які знаходяться у них на супроводі. Участь в опитуванні взяли молоді дружини без дітей зниклих безвісти військовослужбовців, жінки з дітьми, матері та сестри. Серед них, 85% учасниць шукають близьких, зниклих після лютого 2022 року, ще 15% живуть у невідомості з 2014-2021 років.
Варто зазначити, що частка тих учасниць, хто оцінює, що їх стан покращився під час програми – зросла. До прикладу, під час 1-ї хвилі опитування стан покращився у 60% опитаних, та під час 2-ї хвилі зріс до 85% порівняно з минулим місяцем. Дослідження ще остаточно незавершене, процес аналізу даних триває. За словами координаторки, орієнтовно за два місяці на офіційному сайті MH4U Психічне здоров’я для України буде оприлюднено повний звіт дослідження, а після цього планують провести публічні представлення та обговорення на національному і на регіональних рівнях.
Нагадаємо, що у Миколаївській громаді звернутися з приводу психосоціального супроводу родин зниклих безвісти військовослужбовців можна за вказаними контактами:
0988027175 – Лідія
0989647293 – Ольга
0633173837 – Зоряна
0971432203 – Любов (практичний психолог)
Головне фото: команда ”Жити чекаючи” Львівщина.
Фото: Анастасія Блауцяк.
Відео: ютуб-канал Психічне здоров’я для України.
