В операційній усе передбачувано: стерильність, команда лікарів, обладнання та час на ухвалення рішень. На війні — зовсім інакше. Тут кожна секунда може коштувати життя, а операційною стає евакуаційний автомобіль чи стабілізаційний пункт. Саме в таких умовах щодня працює бойовий медик-хірург Назарій Білоголовка, який змінив цивільну медицину на фронт.
Білоголовка Назарій – народився у місті Долина Івано-Франківської області в сімʼї лікарів. У 2008 році закінчив навчання у Івано-Франківському державному медичному університеті за спеціальністю “Лікувальна справа”. Студентські роки стали періодом важливих змін і доленосних зустрічей. Адже саме в університеті Назарій познайомився із своєю майбутньою дружиною, миколаївчанкою, та відтоді його життя повʼязане і з містом Миколаєвом. Після навчання – інтернатура за спеціальністю “Хірургія” та з 2014 року по даний час є лікарем хірургом хірургічного відділення КНП «Долинська багатопрофільна лікарня».
Крім цього Білоголовка також є лікарем футбольного клубу «Нафтовик» , де відповідає за здоров’я спортсменів, їхню реабілітацію та медичний супровід команди.
”Для нас це честь — знати і працювати поруч з людиною, яка сьогодні захищає країну та рятує життя. Дякуємо за службу, професіоналізм і силу духу. Пишаємось. Чекаємо вдома”, – зазначили у футбольному клубі. [Джерело: Західний кур’єр]
”Якби важко не було, але завжди з позитивними новинами і результатами радує моя команда Дякую Вам за все! Завжди в серці ФК “Нафтовик”” – написав Назарій на своїй сторінці у Facebook.
На початку 2018 року Назарій Білоголовка мобілізувався до лав ЗСУ. Таке рішення було для нього свідомим через почуття відповідальності перед державою та усвідомлення власного обов’язку захищати Батьківщину. У листопаді 2021 року був відряджений у зону АТО/ООС у складі 30 окремої механізованої бригади керівником евакуаційної бригади. Там і зустрів повномасштабне вторгнення.
Назарій Білоголовка служить у медичній роті 30-ї окремої механізованої бригади (ОМБр) імені князя Данила Острозького, де виконує завдання в зоні бойових дій, працюючи на стабілізаційних пунктах, в передових хірургічних групах, військових мобільних госпіталях та проводить евакуацію поранених. За його словами, найважливіше завдання бойового медика — виграти для пораненого дорогоцінний час. Адже саме перші хвилини після поранення часто визначають, чи вдасться врятувати життя. 
У березні 2022 року Назарію Білоголовці присвоєно звання «Капітан медичної служби».
У травні 2023 року, виконуючи бойове завдання отримав поранення у шию внаслідок прямого влучання в евакуаційне авто БПЛА по типу “Ланцет”. Після чого, замінивши водія, сів за кермо та самостійно вивіз із небезпечної зони 14 військовослужбовців.
”Робив перев’язку хворому, була ампутація пальця, відчув оглушення, теплоту і мене відкинуло. Підбіг до машини, зрозумів, що авто постраждало, яке нас і врятувало, бо ми були з іншого боку від вибуху. Вбігли в машину. Водій каже, щоб я сів за кермо. Я спершу не зрозумів, чому. Потім вже побачив, що він собі турнікет накладає. У нього поранення кінцівки було. Він наклав собі турнікет, і ми поїхали”, – розповів Назарій у інтерв’ю Армія TV.
За кожною успішною евакуацією стоять не лише професійні навички, а й досвід, витримка та відповідальність. У розмові для Миколаїв на Дністрі Назарій Білоголовка розповів, що найбільше запам’ятовується у роботі бойового медика та які поранення давались найважче:
”Насправді поранень було дуже багато. Всі вони закарбовуються в пам’яті практично, але
напевно найбільше запам’ятаються очі пацієнта і очі поранених, їхня жага до перемоги, як вони хочуть повернутися назад. Бували випадки, коли хворий був дуже поранений, у нього все було “покоцане”. Він просив: “Док, “підрихтуйте” мене, відправте мене назад в бій, бо там мої
побратими, вони залишилися без мене. Я хочу до них”, – напевно, це найбільше запам’ятовується.”
У розмові також торкнулися теми особистих якостей, які на думку Назарія є найважливішими у роботі бойового медика:
”Сміливість і безстрашність. Незважаючи на ситуацію ти повинен надати допомогу у будь-якій ситуації і врятувати бійця. Навіть якщо тобі і страшно, то страшно буває всім. Але коли починається робота, про страх уже не думаєш. Є поранений, є алгоритм дій, і ти просто робиш усе, щоб він вижив. Паніка не допомагає нікому — вона лише забирає дорогоцінний час”.
Не менш цікаво було дізнатися, як у найкритичніші моменти бойовому медику вдається зберігати холодний розум і діяти без права на помилку:
”Напевно, це насамперед спокій, внутрішній спокій і холодна думка. Тому що ти розумієш, що від твоїх дій залежить життя пораненого і будь-який невірний крок і ти навпаки можеш нашкодити пораненому. Тому, скоріш за все, внутрішній спокій.”
Щодо мотивації та сили рятувати й продовжувати службу, Назарій довго не думаючи відповідає про любов до найрідніших:
”Додають сили насамперед думки про сім’ю, про кохану дружину, про дітей. Це основна мотивація до роботи і праці, до воювання. Бо ти знаєш за кого ти тут, що ти робиш. Дивлячись на це все тут, я не хочу, щоб моєї сім’ї так торкнулася війна. А між чергуваннями мені допомагає релаксувати музика. Я дуже люблю слухати музику. Вдягаєш навушники, включаєш музику і релаксуєш”.
Окрім професійної діяльності, Назарій Білоголовка активно веде свою сторінку у Facebook, де ділиться власними думками, роздумами про професію та події сьогодення, відкрито висловлюючи свою позицію й підтримуючи спілкування з читачами.
”Війна стала частиною мого життя. Вона змінила моє сприйняття світу. До війни ми і не знали, наскільки щасливі були, працювали, мріяли та просто жили. Вранці 24 лютого життя не просто змінилось. Воно зупинилось не тільки для мене. Для усіх українців. І щоб жити далі, допомогати та молитись, треба мати колосальну волю, жагу до життя, якої в нас, українців, не забрати”. – ділиться військовий у соцмережах.
За сумлінну службу, професіоналізм і вагомий внесок у порятунок життя українських військових
Назарій Білоголовка був відзначений низкою державних нагород. У серпні 2022 та 2025 років був
нагороджений Грамотою від Долинської міської ради “За зразкове виконання військового обов’язку із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі збройної агресії російської федерації та з нагоди Дня Незалежності України і Дня міста Долини”, нагороджений нагрудним знаком Командувача сухопутних військ «Сухопутні війська України» (2020), нагрудним знаком Міністра Оборони України «Знак пошани» (2023), відзнакою Міністра Оборони України «За поранення» (2024), відзнакою Президента України “За оборону України”.
У 2025 році нагороджений державною нагородою України «За врятоване життя».
”Можливо, не всі герої носять плащі. Дехто просто щодня одягає військову форму, мчить на черговий виклик і мовчки робить усе можливе, щоб урятувати чиєсь життя. І поки є такі люди, як Назарій Білоголовка, залишається надія, що людяність, співчуття та відданість своїй справі завжди матимуть найбільшу цінність.
Повага і уклін тобі, тату”, – написала донька Софія Білоголовка.
Матеріал та фото: Софія Білоголовка, практикантка студентка 1 курсу факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка
