Новий рік для українців традиційно розпочинається з вшанування Дня Народження лідера західноукраїнської Організації українських націоналістів (ОУН) Степана Бандери. В Миколаєві, 01 січня 2026 року, біля пам’ятника провідника ОУН відбулись урочистості з нагоди 117-ї річниці.
За участю духовенства, працівників міської ради, миколаївців, пластунів та молоді, віддали шану українському політичному діячу, ідеологу українського націоналістичного руху 20 століття Степану Бандері. Крім молебені, творчі доробки презентували Софія Міджак та чоловічий Камерний хор працівників освіти «Тризуб» (кер. Андрій Грицко).
Минули роки, а пам’ять про Бандеру продовжує існувати. Попри наклепи, брехню й пропаганду, яку поширювали вороги задля окупації України у 20 столітті, Степан Бандера вправно провадив побратимів у боротьбі проти радянської (російської), польської та німецької влади, які знищували не тільки українське суспільство, але й самих українців.
Основною ідеєю життя Бандери завжди було існування соборної й незалежної української держави. Навіть після розколу ОУН. Зокрема, у 1940 році організація поділилась на ОУН (б), яку очолив Степан Бандера, та ОУН (м) на чолі з Андрієм Мельником. «Остаточно це розходження між обома течіями фіксується вже в 1941 році, коли починається німецько-радянська війна. Бандерівці вирішили, що, звичайно, добре, що німці будуть воювати проти Радянського Союзу, але їх треба ставити перед фактом, що буде українська держава, а не чекати, поки вони самі скажуть, що вони готові співпрацювати. Тому 30 червня 1941 року, коли український військовий батальйон «Нахтігаль» на чолі з Романом Шухевичем заходить до Львова, займають радіостанцію, займають кілька важливих об’єктів у цьому місці, вони проголошують створення незалежної української держави, по радіостанції про це оголосили», – написав історик Володимир В’ятрович для «Громадського».
Після проголошення Акту відновлення Української держави у Львові німці вдались до масових арештів, під які потрапив і Степан Бандера – він був у концтаборі до вересня 1944 року.
Незважаючи на переслідування та арешти, Бандера завжди підтримував свій фізичний стан, займався спортом, не вживав алкоголю та не палив, з сім’єю полюбляв мандрувати в гори.
Степана Бандеру вбили 15 жовтня 1959 року у Мюнхені. Замовлення на стеження та вбивство Бандери отримав агент КДБ Богдан Сташинський. Пізніше він свідчив, що Бандера був завантажений пакетами із продуктами і намагався дістати ключ із замка дверей. У цей момент убивця підійшов до нього, спитав, чи потрібна допомога, а коли провідник обернувся – вистрелив йому в обличчя отруту зі шприца. Революціонера поховали 20 жовтня у Мюнхені, у віці 50 років.
