Група компаній “Західнадрасервіс’’ займається розвідкою, бурінням та видобутком нафти і природного газу на теренах західного регіону України, а також проєктами в галузі відновлюваної енергетики. Компанія веде діяльність, зокрема, на території Миколаївської громади, а її керівник Степан Козицький є вихідцем з Миколаєва.
В інтерв’ю для Миколаїв на Дністрі Степан Козицький розповів про газовидобуток в час війни, досягнення, виклики, нові технології, розвиток відновлюваної енергетики, соціальне партнерство з громадами, допомогу війську та особисте бачення енергетичної незалежності України.
У кабінеті Степана Зіновійовича все нагадує про газовидобуток, але, поміж цим, мають місце предмети мистецтва, безліч подяк та атрибутики від військових, навіть боксерський інвентар. Він – керівник групи компаній, яка є серед лідерів вітчизняного газовидобування, відкритий у спілкуванні, простий та виважений чоловік, який любить бокс, Україну, допомагає військовим та не забуває про місто, де пройшло його дитинство.
Варто зазначити, що “Західнадрасервіс’’ об’єднує видобувні та сервісні компанії, серед яких ТОВ “Західнадрасервіс”, ТОВ “Бурова компанія Горизонти”, ТОВ “Сервісна компанія Горизонти”, ПП “Проект-Буд”, ТОВ “Нордік-Буд”, ТОВ “Укрспецзамовлення”, ТОВ “Західнафтоінвест”, ТОВ “Георозвідка” та інші. До слова: ТОВ «Георозвідка», директором якої є Степан Козицький, свідомо зареєстроване у місті Миколаєві та є найбільшим платником податків з доходу фізичних осіб у Миколаївській громаді.
Коли компанію заснували, я був шостим працівником, але зараз у компаніях працює понад 2000 осіб
Сьогодні – це наш сімейний бізнес. Мій батько, Зіновій Козицький, є засновником групи компаній. Він почав вивчати нафтогазове питання ще наприкінці 90-х років ХХ століття. А вже компанію заснував у 2004 році, тобто на ринку України ми вже 22 рік. Для України – це насправді багато.
Коли заснували першу компанію, кількість працівників налічувала шість осіб, я якраз шостим прийшов. Зараз у компаніях працевлаштовано понад 2000 працівників. Вродовж цих років ми активно розвивалися і продовжуємо це робити.
Важлива й історія галузі. Галичина, тобто західні терени України – це здавна батьківщина нафтогазової промисловості Європи. До 1914 року, до Першої світової війни, Галичина була на третьому місці у світі по видобутку нафти після Пенсильванії, США і Азербайджану. Тобто у нас традиції були завжди, був ресурс, а про галузь знали і чули вже тоді.
На той момент, коли у батька виникла ідея розвивати даний напрям, вона була доволі ризикованою, адже навіть держава в той час не мала ресурсів, щоб розвивати галузь. Щоб ви розуміли: для геологічної розвідки, геофізичних досліджень, будівництва свердловини та інфраструктури, буріння, цементування, видобутку і транспортування газу потрібні великі капіталовкладення. Для загального розуміння: зараз кілометр буріння коштує орієнтовно мільйон доларів. Наш перший досвід був спільно з ДП “Укрзахідгеологія’’ на газовому родовищі “Старобогородчанське” (Івано-Франківська область). Родовище виявилось успішним. Потім було друге і третє… Так розпочалася історія нашої групи компаній.
Після цього ми масштабували діяльність: інвестували в дослідження, інноваційні технології, навчання персоналу. Якщо на початку ми замовляли послуги буріння, то вже потім закупили обладнання і розпочали самостійно це робити.
Після цього, ми сформували команду з геологічної розвідки, яка проводить сейсмологічні дослідження [Сейсміка – це розділ геофізики, що вивчає поширення хвиль у земній корі, авт.].
Станом на сьогодні ми утримуємо статус найбільшого підприємства України, що спеціалізується на проведенні сейсмічних робіт. Варто наголосити, що за три останні роки близько 55% сейсміки, яку проводять в Україні, робимо ми. Географічно також розширили свою діяльність: надаємо послуги у Полтавській, Харківській, Чернігівській, Дніпропетровській, Сумській областях.
Далі створили напрям сервісних послуг у бурінні. До слова: фахівці нашої сервісної компанії “Горизонти” сьогодні перебувають у Г’юстоні і мають можливість ознайомитися з новітніми технологіями, підходами та сучасним обладнанням на всесвітньо відомій виставці Offshore Technology Conference (OTC), яка є унікальним майданчиком, що об’єднує провідних фахівців, компанії та технологічні рішення у сфері нафтогазової промисловості з усього світу.
Що найважливіше у процесі пошуку нафти і газу? Де їх шукати?
Насправді для нафти, газу і води один метод пошуку – георозвідка. Потрібно мати джерело збудження, наприклад, вібраційна машина, яка “прослуховує” надра. Використовуємо безкабельний метод, так звана “зелена сейсміка”. Проте, якщо ліцензійна площа розташована у важкодоступній гірській чи лісовій місцевості (особливо це стосується заходу України), у звітах з ОВД (оцінки впливу на довкілля) прописуємо можливість використання вибухового джерела коливань як альтернативного або безальтернативного для конкретних профілів.
Компанії, які входять до групи “Західнадрасервіс’’, володіють правом на дослідно-промислову розробку родовищ нафти і природного газу на ліцензійних ділянках. Інвестуючи в розвідку та дослідно-промислову розробку нових родовищ вуглеводнів, група робить вагомий внесок в розвиток нафтогазової промисловості та енергонезалежності України.
За період діяльності групою компаній станом на кінець 2025 року пробурено 150 свердловин, не враховуючи їх капітальних ремонтів.
Для того, щоб обрати територію для пошуків газу, потрібно мати ліцензійну ділянку, право на користування якої на певний період часу купують в держави. Здебільшого ліцензію держава видає на 20 років. А далі працюють геологи, які дуже добре розуміють що і на якій території може бути, адже є й старі свердловини, які бурилися 40 років тому. Тоді визначається чи є доцільність добутку чи ні. Далі – сейсмічні дослідження і так за алгоритмом.
В України є величезні перспективи у видобуванні сланцевого газу
Які обсяги видобутку газу компанії та загалом результати роботи за 2025 рік?
У 2025-му році ми пробурили 25 свердловин. У 2025-му нами видобуто 449, 654 млн кубометрів газу. З такими результатами ми є третьою приватною газовою компанією України, а якщо брати до уваги всі компанії країни, то ми на п’ятій позиції.
Мовою цифр ситуація така: мешканці Львова влітку споживають 300-350 тисяч кубометрів газу в добу, взимку – 2 мільйони кубометрів. Наша компанія спокійно влітку може забезпечити газом всю Львівську область, ну а взимку, то впевнено можемо забезпечити споживачів, які проживають на Тернопільщині.
Групою компаній у період повномасштабного вторгнення 2022-2025 рр. сплачено 12,7 млрд грн податків, з них 1 млрд грн – у місцеві бюджети. Надано Силам оборони України допомоги на суму близько 200 млн грн.
Зима 2025-2026 років для українців була важкою. Розпочалася підготовка до не менш важкої зими 2026-2027… Власне, а що змінилося для компанії та як розвивається нафтогазова галузь в Україні в умовах війни?
Так, ця зима порівняно з попередніми роками була найскладнішою, коли в опалювальний сезон використовувалося не лише більше газу, але й більше електроенергії. Та найважче для всіх були атаки росіян на критичну інфраструктуру, які призвели до великого дефіциту газу та електроенергії одночасно. ГК “Західнадрасервіс” жодного дня не припиняла видобуток, більше того: ми спрямували ресурси, зокрема, в новітні технології, в навчання персоналу, в закупівлю обладнання, отримали ліцензію від державного регулятора на використання джерел іонізуючого випромінювання, що відкриває перспективи розвитку геофізичних досліджень в бурінні. В Україні цю технологію використовуємо лише ми.
Війна породила значні проблеми, але попри все нафтогазова галузь в Україні рухається вперед. Обстріли критичної інфраструктури призвели до того, що у 2025 році Україна видобула менше газу, ніж у 2024 році. Видобуток газу зменшився саме через російські ракети…
На початку повномасштабного вторгнення пережили стагнацію через дефіцит дизпалива. В добу мали потребу близько 6 тонн для буріння. Як згадаю той час… На заправках було 20 літрів, а нам потрібно…6 тонн! Проблем достатньо, але ми їх поступово вирішили. Проте, з’явилися нові: кадрові та логістичні. Це стосується наявності працівників, віком від 18 до 60 років. Стосовно обладнання: у нас 90% всього обладнання американського виробництва, практично всі запчастин купуємо в США. Проблеми є, але галузь пристосувалася до реалій. Ми працюємо, видобування рухається. Найбільша проблема – це російський ворог, який обстрілює Україну.
На вашу думку, як фахівця у нафтогазовій сфері, чому Донецька та Луганська області стали ціллю ворога? Питання в корисних копалинах?
Там є великі поклади сланцевого газу [ред. природний газ, до 95 % метану], але його ніколи не добували, і я вважаю, що це дуже велика втрата для України. Весь світ впевнено добуває сланцевий газ, а ми цього не робимо. Варто зазначити, що свого часу дослідження покладів сланцевого газу в Україні відбулися за кошти та на запит ‘’Газпрому’’. А далі була активна інформаційна кампанія росії про те, яким небезпечним є ймовірний видобуток сланцевого газу в Україні. Пропаганда працювала результативно. В росії сланцевий газ добувають: орієнтовно на 93% нових свердловин за технологією гідравлічного розриву пласту [ред. передбачає нагнітання у породи великої кількості води під великим тиском, що спричиняє вивільнення газу з породи Вікіпедія.] Тобто самі це роблять, а в Україні ніби то небезпечно. В США, наприклад, на 99% свердловин добувають шляхом гідророзривів, правда іншою технологією, але активно добувають; в Китаї та Канаді та ж ситуація – результативний видобуток. Весь світ доказово і успішно добуває сланцевий газ! На жаль, Україна не використала цієї можливості в свій час, а тепер не можемо. Хоча в західному регіоні України поклади сланцевого газу також є.
Яке ж, на вашу думку, майбутнє видобування сланцевого газу в Україні?
Сьогодні показовим прикладом є історія видобутку сланцевого газу в США – це справжня технологічна революція, яка за два десятиліття перетворила країну з найбільшого імпортера енергоресурсів на провідного світового експортера. Видобуток сланців став для США гарантією енергетичної безпеки та незалежності. Це призвело, зокрема, і до значного зниження цін на енергоносії.
Чи є в нас перспективи? У нас є величезні перспективи! Україна може повністю забезпечувати свої потреби природним газом! На території нашої країни відомі дві потужні площі сланцевого газу.
Лише у сейсміку за три роки вкладено понад 25 мільйонів доларів
“Західнадрасервіс” активно впроваджує передові технології на виробництві. Розкажіть більше про ‘’паливо майбутнього’’ – зелений водень…
В час великої війни наша компанія не переставала інвестувати в розвиток і технології. Зокрема інвестиції в обладнання та розвідку склали 25 мільйонів доларів США. До прикладу, придбали спеціальну технологію для буріння LWD, тому що французька та американська компанії, які надавали нам послуги, вивезли техніку через війну. А без цієї технології 10-15% всіх свердловин залишаються без обслуговування. Також ми придбали техніку для сейсміки – безпровідну систему норвезького виробництва. Паралельно, для надання послуг, наш персонал пройшов навчання за кордоном і отримав сертифікацію міжнародного зразка. Як я вже згадував – це дорогий процес і не завжди точний. Успішність пошуків складає близько 60%. Тобто з 10 пробурених свердловин 6 в нашому випадку будуть з газом.
Тому, всупереч обставинам і війні, ми інвестуємо у розвиток газовидобування, адже приватний видобуток сьогодні покриває чималий відсоток потреб держави та й кожного з нас у нафті і газі.
Щодо зеленого водню. Зелений водень – це найчистіша і найефективніша енергія. Його отримують шляхом електролізу з використанням відновлюваного джерела енергії: з вітру чи сонця. Це екологічно чистий процес.
Варто зазначити, що світ активно розвиває такі водневі енергетичні проєкти. Ще до великої війни ми почали реалізацію перспективного проєкту H2EU+Store з виробництва і транспортування зеленого водню в Європу. Ідея полягає у вироблені зеленого водню тут, в Україні, і через існуючу систему газопроводів його транспортування спочатку в Словаччину, потім в Австрію, потім в Німеччину. Первинно це буде бленд: суміш зеленого водню з газом.
Наша ТОВ “Еко-Оптіма” є партнером від України серед приватних компаній в цьому проєкті. Міжнародне галузеве партнерство H2EU+Store станом на сьогодні вже завершило техніко-економічне обґрунтування проєкту і підтвердило потенціал виробництва зеленого водню в необхідних обсягах.
Власне Європа планує перейти з природного газу на зелений водень та перевести на водень всю існуючу систему інфраструктури десь до 2050 року. Тому що газу в них мало, а водень можна отримати в потрібному об’ємі. Ну і для Європи важливо, що це є екологічне паливо плюс дешевше, ніж російський газ. Тобто перехід на зелений водень дає змогу вийти європейцям з-під енергетичної залежності.
”Еко-Оптіма” є лідером в західному регіоні з виробництва відновлюваної енергетики
Група компаній ”Еко-Оптіма” активно розвиває відновлювану енергетику. Які найбільші проєкти вдалося втілити станом на тепер?
Робота у галузі «зеленої» енергетики стартувала ще у 2011-му під егідою компанії «Еко-Оптіма», керівником якої є мій батько. Тоді в Україні щойно ухвалили закон про зелений тариф і ширилися прогнози про те, що Європа швидко відмовиться від викопного палива. У 2012 році ми отримали кредит від Європейського банку реконструкції та розвитку на будівництво вітрової станції. Це був прецидент, адже вперше приватна компанія в Україні залучила кредитування ЄБРР, запустила станцію (2015 р.) і вчасно погасила борг. Сьогодні у нашому портфелі близько 221 МВт. Це близько 10% від усього споживання Львівської області.
У 2026 році заплановано введення в експлуатацію ВЕС на 40 МВт і початок будівництва ВЕС на 100 МВт, гідростастанції на 1 МВт, установок зберігання енергії в кілька черг, СЕС. Держава має велику потребу в електроенергії.
Разом з тим чи є якась шкода довкіллю від вітро-, сонячної та гідроелектростанцій, зокрема під час їхнього встановлення? Адже на прикладі Закарпатської області, де на полонині Руна встановлюють вітротурбіни, за аналізом матеріалів ОВД виявлено ряд суперечностей, порушення норм…
Ми так не будуємо. Наші проєкти проходять ОВД, більше того – мають фінансову підтримку Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), а в них прописані чіткі об’ємні екологічні програми щодо збереження довкілля і зменшення негативного впливу на нього. Якщо умови для будівництва не відповідають вимогам, то ЄБРР не профінансує такий проєкт. Хочу наголосити, що наша компанія крім того, що дотримується всіх правил та норм, має соціальні програми в громадах, де знаходяться наші об’єкти. Ми не працюємо у заповідних чи рекреаційних зонах, результативно співпрацюємо з громадами, дбаємо, щоб людям було комфортно.
Загалом ми ретельно оцінюємо вплив на довкілля на етапі планування та обираємо ділянки для реалізації проєктів з мінімальною шкодою для природи. Так, під час вибору ділянок під та прокладання інфраструктури ми в першу чергу вивчаємо та картографуємо можливі екологічні обмеження, проводимо дослідження шляхів міграції та місць гніздування птахів, кажанів, досліджуємо стан флори та фауни, здійснюємо аналіз потенційного впливу від діяльності та на основі проведених досліджень обираємо ділянки та траси з відсутнім або мінімальним впливом на компоненти довкілля. Станом на сьогодні, маємо чимало кейсів, де через потенційний негативний вплив на довкілля ми відмовлялися від реалізації діяльності ще на етапі планування.
Потрібно все робити правильно ну і розуміти, що сьогодні мегавати з відновлюваних джерел – це питання енергетичної незалежності, нашого виживання та національної безпеки. Їхня роль критична. Енергосистема переходить до моделі децентралізації і тут ключовими є об’єкти відновлюваної генерації. Ми просто зобов’язані використовувати те, що дає природа.
Повернемось до небезпек у надровидобуванні. У квітні 2023 року неподалік Миколаєва, в селі Розвадів стався витік природного газу, що спричинило у шести домогосподарств ‘“гейзери’’ в самих будинках та на подвір’ях. Що стало причиною надзвичайної ситуації?
Село Розвадів знаходиться на колишній меандрі Дністра [ред. глибоко врізані петлеподібні звивини річища Дністра. Вікіпедія], під землею якої є стародавні річкові системи або русла річок. Дністер теж походить з палеоріки.
Причини того, що сталося і газ пішов не туди, можуть бути різні. Ми робили зі своєї сторони все правильно, бо коли свердловина пробурена, газу легше виходити по свердловині. Після інциденту ми відразу зайняли позицію відповідального бізнесу і заявили про готовність компенсувати збитки. Але щоб зупинити сам процес нам треба було забрати газ, а не закрити свердловину. Відповідно на це потрібно було трохи часу. Бо якби ми цього не зробили, то той газ би далі йшов на поверхню.
Як у світі вирішують такого роду проблеми? Коли є така зона, то в першу чергу не дозволяють будувати. Але село Розвадів побудоване дуже давно. А в загальному, у світі спеціально розбурюють і забирають той газ, бо він виходить сам з-під землі через криниці, річку, тощо. Пересічним зором ми не помічаємо цього, але він виходить. Якби це була наприклад нафта, то тоді б побачили, а природний газ не видно, він без запаху й смаку. Його можна побачити тільки тоді, коли горить, або є своєрідна димка.
У підсумку: ми провели оцінку пошкоджень, відшкодували збитки, забрали газ і я вірю, що більше там нічого подібного не станеться.
Як думаєте, росія розпочала війну в Україні через контроль над надрами?
Я вважаю, що це екзистенційна війна [ред. Екзистенційна війна – це збройний конфлікт, у якому на кону стоїть саме існування держави, нації або народу. Це боротьба за виживання, де поразка означає знищення, повну втрату суверенітету, асиміляцію або зникнення української культури. Для України війна з росією є саме такою війною, спрямованою на знищення української ідентичності та незалежності. Вікіпедія.] росія просто має імперські посягання, які розпадуться, якщо вони не будуть воювати. Але вони повинні десь програти. На нашу долю випало стати тим каменем, який їх розіб’є.
Там, де є наші компанії “Західнадрасервіс”, є взаєморозуміння та підтримка територіальних громад
Які соціальні програми реалізуєте в громадах, на території яких провадиться діяльність?
Долучаємося і допомагаємо всюди, де працюємо. Наприклад, я розповідав, що наша компанія працює у Львівській, Франківській, Закарпатській, Полтавській, Чернігівській та Харківській областях. А ми зареєстрували компанію в місті Миколаєві [ред. усміхається]
Наскільки мені відомо з інформації міського голови Миколаївської громади, ми є найбільшим платником податків в громаді. Я насправді цим пишаюся, адже радію, коли бачу як місто мого дитинства розвивається, як все змінюється в Миколаївській громаді. Ми активно підтримуємо у громаді молодь через популяризацію спорту й освіти, долучаємося до реалізації дитячих доброчинних програм за запитом громади, долучаємось до фінансування проєктів для здійснення ремонтів і благоустрою в населених пунктах громади.
Там, де є наші компанії “Західнадрасервіс”, є взаєморозуміння та підтримка територіальних громад.
Звичайно, ми не стоїмо осторонь у великій війні. З 2022 передаємо дрони, сучасну техніку, позашляховики, тепловізори, медичні засоби, засоби зв’язку, маскувальні сітки, амуніцію. Всім намагаємось допомогти за чим звертаються бійці. Звісно, що потреб на фронті є дуже багато, але стараємося по максимуму реагувати і допомагати.
Одним з таких прикладів є співпраця з благодійним фондом ‘’Повернись живим’’: у 2025 році передали 500 тисяч доларів на закупівлю спецтранспорту для львівських бригад та двох бойових полків. А загалом, за час війни надали допомоги на близько 200 млн грн.
Яке майбутнє газовидобудування в України? Наскільки може Україна забезпечити себе газом, і чи реально працювати на експорт після завершення військового стану?
Насправді нам на роки вистачить газу, на 50 років так точно і ще частину держава могла б експортувати. Я оптиміст у цьому відношенні і вірю, що це абсолютно можливо. Маю досвід і підстави, щоб так говорити, та й з геологами я проводжу багато часу.
Колись в радянському союзі існував масштабний комплекс науково-дослідних та пошуково-розвідувальних робіт під назвою «Пошуки карпатського автохтону». Автохтон – це корінна, незміщена платформа, на яку в процесі горотворення насунулися складчасті структури Карпат. Тоді реалізовувалися геологічні програми, націлені на пошук вуглеводнів у глибоко зануреному платформному автохтоні Передкарпатського прогину та піднасуві складчастих Карпат. Для цього бурили надглибокі свердловини в Передкарпатті і проводили сейсмічні дослідження. Теоретично там знаходяться великі поклади нафти і газу.
Згадаймо також зону Тейссейре-Торнквіста – це перетин Східної і Західної європейських платформ. Зона проходить від Балтійського моря до Чорного. Усі найбільші родовища Європи та світу пов’язані якраз стиком геологічних платформ. Чим більші платформи, тим більше родовищ, і формування умовної пастки для цього геологічного тіла, яке територіально найбільше знаходиться в Західній Україні.
Як я вже казав, що до 1914 року Україна була на третьому місці у світі по видобутку нафти, то логічно, що вони всі десь мають брати свій початок. Ось у радянських роках в “Укрзахідгеологія” працювала група геологів, які напряму в москву звітували, коли шукали той автохтон. Вони зробили тисячі кілометрів сейсмічних профілів, а в рамках проєкту було пробурено 62 свердловини глибиною більше 6 тисяч метрів. Сьогодні одна така свердловина коштує 20 мільйонів доларів, а тоді ще дорожче коштувала.
В той час пробурили найглибшу свердловину в Україні Шевченкове-1 – 7760 метрів, яка до сьогодні є найглибшою і знаходиться у Франківській області. Тобто сотні мільйонів рублів були тоді вкладені, а зараз це мільярди доларів. Сьогодні жодна нафтова компанія світу не інвестує кошти, якщо не знатиме, що там є вуглеводні, повірте!
Тому це одна з місій нашої компанії і моя особиста мрія, звісно ж після перемоги України над російським окупантом, знайти цей автохтон. Якщо ми його знайдемо, то точно всю Україну газом забезпечимо і впевнено зможемо експортувати. А я вірю, що ми його таки знайдемо.
…Коли все залишається вдома, коли навколо всі незнайомі і ти повинен бути як всі і з усіма одним цілим, от тоді і приходить розуміння чого ти вартий насправді
В одному з інтерв’ю Зіновія Козицького є інформація, що на початку повномасштабного вторгнення ви пішли служити добровольцем. Насправді не часто таке зустрінеш… Що спонукало вас залишити бізнес і приєднатися до Сил оборони України?
Це було моє особисте рішення, яке я до останнього нікому не повідомляв. Я бачив як багато чоловіків та й жінок навколо записувалися в тероборону, стали добровольцями. На той момент ми активно допомагали армії, створили компанію, яка фукусувалася на виробництві FPV-дронів “Вій” і передавали ЗСУ. Також відкрили Школу, де ще донедавна навчали операторів літальних апаратів. У мене син підліткового віку, який також розумів, що відбувається. Найкраще виховання – це особистий приклад. Так і прийняв рішення. Цей досвід став, певне, головним екзаменом у моєму житті. Знаєте, коли все залишається вдома, коли навколо всі незнайомі і ти повинен бути як всі і з усіма одним цілим, от тоді і приходить розуміння чого ти вартий насправді. Насправді після повернення я на цю тему мало спілкувався. Я не приховую, що було важко, але не шкодую про свій вчинок. 
Сьогодні весь можливий ресурс скеровуємо на фронт і на реабілітацію ветеранів. Співпрацюємо з Superhumans Center – українським центром, що спеціалізується на протезуванні, реконструктивній хірургії, реабілітації та психологічній підтримці постраждалих від війни. В одній з наших компаній працює молодий ветеран війни, Герой України. Після протезування та реабілітації ми запросили його на роботу.
Так кожен з нас тримає свій фронт! Переможемо!
