“Жити чекаючи” – спільний проєкт Громадської організації “МЕТТА” (м. Львів), створений за підтримки Україно-Швейцарського проєкту MH4U “Психічне здоров’я для України”, в основу якого покладено принципи психологічної підтримки та супроводу родин з невизначеною втратою.
Метою проєкту є задоволення багаторівневих потреб родичів осіб, котрі зникли безвісти під час повномасштабного вторгнення (пошук інформації, юридична, психологічна, соціальна підтримка тощо).
Спільно з фасилітаторами з Миколаєва та представниками відділу соціального захисту населення Миколаївської міської ради з травня цього року здійснюється супровід сімей зниклих безвісти за принципом «рівний-рівному». Цей принцип є найбільш дієвим способом розради та стабілізації людей, котрі проживають невизначену втрату.
Впродовж семи місяців спеціальних навчань фасилітатори разом з психологом отримали навички для надання рідним зниклих безвісти взаємну допомогу в координації юридичних, соціальних викликів повʼязаних з невизначеною втратою; створили безпечний простір для обміну інформацією та стабілізації, щоб можна було собі зарадити у складних ситуаціях; організовували спільні психосоціальні заходи, майстер-класи та мандрівки.
В рамках проєкту, для більшого розуміння невизначеної втрати для фахівців першого контакту в громаді (представників міської ради, відділів освіти, молоді та спорту; культури, соціального захисту, медиків та священослужителів, представників ТЦК та поліції), 08 грудня відбувся захід на тему «Щира розмова про скорботу та невизначену втрату: відповіді на питання, які часто недоречно задавати». Клінічний психолог Любава Казмірчук пояснювала присутнім тонку грань між проживанням втрати та невизначеної втрати, задля кращого розуміння потреб людей та що доречно чи недоречно говорити в розмові з родинами зниклих безвісти та загиблих військовослужбовців.
Перед цим, координаторка гуманітарного напрямку Україно-Швейцарського проекту «Психічне здоров’я для України» Анастасія Жидкова розповіла про проєкт, а фасилітатори Ольга Марків, Лідія Паламар та психологиня Любов Русиник від імені родин зниклих безвісти, ділились проблемами з якими стикаються родини спілкуючись з представниками держустанов.
До слова, на Львівщині проєкт психосоціального супроводу родин зниклих безвісти військовослужбовців діє лише у трьох громадах: Миколаївській, Дрогобицькій та Червоноградській.
