Миколаївці та громада в скорботі за новітнім Героєм Любомиром Ланчевичем-Козловським, 1977 року народження, який з перших днів повномасштабного російського вторгнення захищав Україну.
Чуйний, щирий чоловік Любомир Ланчевич-Козловський, завжди усміхнений та впевнений у своїх рішеннях – ні хвилини не думав, коли у лютому 2022 року війська рф вторглися на територію України. Таким і залишився у лавах української армії та за сумлінне виконання військового обов’язку був нагороджений відзнакою-медаллю «За особливу службу» ІІІ ступеня (19 серпня 2022 року).
”Не забуду нашу першу зустріч на ОККО, коли ти вирушав на Схід. Та й історії розказані тобою не забуду, і про тебе теж памʼятатиму… Дуже дивно писати «ти був», адже ти є і ти залишишся у серцях багатьох людей, які так чи інакше знали тебе. Шкода, що все відбулось отак. Спочивай з миром, друже.” – написав на своїй сторінці місцевий волонтер Павло Маречко.
Вірний військовій присязі та українському народові Любомир Ланчевич-Козловський мужньо боронив рідну землю, залишаючись відданим своєму військовому обов’язку до останнього подиху. Виконуючи бойове завдання, 28 липня 2026 року, Герой загинув у районі населеного пункту Межова Синельниківського району Дніпропетровської області внаслідок влучання ворожого безпілотного літального апарата.
”Це мій рідний дядько, який пішов добровольцем спочатку повномасштабного вторгнення. За весь час з ним сталось так багато і кожного разу все було добре, а в сім’ї часто говорили, що він народився в сорочці, що був везунчиком. Але… 28.07.2026 стало останньою датою його життя.
Ти залишишся Любою в моїй пам’яті, тому що я завжди тебе кликала Люба.
Ти любив свою родину, любив пожартувати, любив тварин. Завжди їх десь знаходив і приносив додому, навіть привозив з фронту їх сюди.
Будучи дорослим Любомир завжди лишався дитиною всередині: з щирою душею і відкритим серцем.
А ще любив готувати – всі рецепти, які знаходив в Тік Тоці чи ютубі спробував…
Буквально ще 2 тижні тому я вітала тебе з днем народження, а сьогодні пишу це. Я запам’ятаю тебе таким. Люблю, обіймаю, пам’ятаю.” – емоційно написала племінниця Уляна про Любомира Ланчевича-Козловського.
Траурний кортеж із загиблим Захисником прибув до Миколаєва для останнього прощання. Воїна на щиті зустріли у місті навколішки. Далі провадили Героя Любомира до домівки по вул.400-річчя, а після цього до церкви Різдва Пресвятої Богородиці ПЦУ, де відбулись прощання з новітнім Героєм та чин похорону.
Похований захисник Любомир Ланчевич-Козловський на місцевому кладовищі на Алеї пам’яті Героїв.
Вічна честь та слава Герою.
