Українське Різдво – чи не найбільш таємниче свято, яке ховає в собі силу-силенну стародавніх традицій і вірувань. З давніх-давен українці з покоління в покоління передають колядки, рецепти автентичних страв, чудернацькі костюми для вертепу, а також прикмети, адже деякі елементи язичництва природньо вкорінилися в побут українців.
На Святвечір традиційно готують 12 страв, серед яких на столі обов’язково повинна бути кутя, узвар, пампухи, вареники, борщ та багато іншого, але всі страви обов’язково повинні бути пісними. У кожній області та у кожній сім’ї – свої особливі автентичні страви, яких навчила мама, бабуся, прабабуся.
За традицією, світло на Святвечір умикають у кожній кімнаті, аби померлі рідні завітали розділити радість світлого свята, для них також ставлять столові прибори, трішки їжі та вино, аби «почастувались».
Найменший член родини разом з господарем окроплює дім священною водою, діти гуртом кукурікають і рохкають, аби звірина росла здорова. Курей, качок, собак та кішок також пригощають святковою їжею. Господар спалює гілочку ялівцю й задимлює дім пряним ароматом, з ціллю вигнати все зле з дому якнайдалі.
На Різдво існує повір’я, що часник відганяє злих духів, для цього його ставлять під скатертину на кожен кут стола. За традицією, під столом стелять сіно й солому, а на них ставлять сокиру, аби худоба велася.
Дідух та баба – одні з основних атрибутів Різдва, вони символізують урожай, добробут, благополуччя.
Коли мова йде про Різдво, на думку одразу спадає коляда – традиційні пісні про народження Ісуса Христа, їх співають за столом, з ними заходять у домівку гості, вони виступають основним елементом театрального дійства – вертепу, який набув широкої популярності навіть за межами України. Діти й дорослі готують особливі костюми для образів Ірода, чорта, ангела, Йосифа та інших персонажів.
Різдвяних традицій – сотні, кожна з яких унікальна, тому для збереження нашої національної нематеріальної спадщини дуже важливо їх дотримуватися й популяризувати, адже без минулого не існує майбутнього. Обов’язок кожного з нас – це пам’ятати своє походження, шанувати культурну спадщину, адже ворог може забрати в нас що завгодно, але він не зможе відібрати нашу пам’ять. І, наостанок, слова Василя Сухомлинського: «Без будь-кого з нас Батьківщина може обійтись, але будь-хто з нас без Батьківщини — ніщо…»
Світлини з мереж інтернету
