Впродовж 17 років миколаївці традиційно впускають весну до свого міста через книги.
22 березня у Миколаївській центральній бібліотеці відбувся найбільший літературний захід року – Книжкова Толока. З 2021 року Толока має ім’я своєї мами та засновниці – Любові Хомчак. Цьогорічна XVII Книжкова Толока імені Любові Хомчак присвячена пам’яті заслуженого діяча естрадного мистецтва України, енергетика Юрія Кархута та письменника, знаного миколаївського архітектора Михайла Пилипчука. Організаторами літературного дійства виступили Миколаївська міська рада, Миколаївська центральна бібліотека та Львівська бібліотека для юнацтва імені Іваничука, а також відділ культури, туризму та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради. «Коли людина читає книжку — вона приносить радість собі й приносить радість видавцеві», — привітально поблагословив відкриття Книжкової Толоки отець Богдан Огоновський.
Впродовж весняного дня п’ятниці, запрошені письменники та письменниці, поети та поетеси тішили своїх читачів творчими здобутками. Гостей та поціновувачів слова розмістили у верхній книжковій залі. Після спільної молитви, вступним словом розпочав Книжкову Толоку міський голова Андрій Щебель, представивши гостям книгу «Миколаївська громада», розроблену та втілену в життя у співпраці з десятьма старостинськими округами, упорядницею якої стала Катерина Біла. Перше презентаційне видання міський голова громади подарував директорці Львівської обласної бібліотеки для юнацтва імені Романа Іваничука. Власне, пані Тетяна Пилипець стала однією зі співорганізаторів цьогорічної Книжкової Толоки та презентувала книгу Юрія Кархута «На бистрині буття».
З цікавістю переповнений зал бібліотеки слухав Юрія Чейпеша, який 44 роки працював рука об руку із Михайлом Пилипчуком. Згадка про насичене життя та творчу діяльність сколихнула присутніх. Адже мало кому відомо про архітектурні набутки Михайла Михайловича саме у Миколаєві, якими містяни користуються та милують око дотепер. Наприклад, теперішнє приміщення міської ради за ініціативи Михайла Пилипчука було оздоблене мраморною плиткою та добудованим великим залом. Дитяча школа мистецтв, будівля поліклінічного відділення та новий корпус стаціонару міської лікарні, тощо.
Вихованці Миколаївської школи мистецтв – талановиті дівчата – майстерно продекламували публіці вірші. Опісля до слова запросили онуку Михайла Пилипчука, яка була невимовно вдячна миколаївцям за шановану пам’ять про дідуся та прочитала один з її улюблених віршів Михайла Михайловича «Отак би нам і все життя прожити».
Основний акцент літературна спільнота зробила, щоб познайомити публіку з творчими доробками воєнної прози та поезії сучасних письменників, яким усе ж вдається писати попри перебування на лінії фронту. Адже, як сказала книгознавиця Ольга Антоник: «В книжці твориться вершина духу, вершина інтелекту». Під час літературних зустрічей автори обмінювались теплими розмовами, радістю та болем. Адже так, війна в Україні торкається кожного.
Також Книжкову Толоку вкотре відвідали Людмила Пуляєва, журналістка газети «Високий Замок», заступниця директорки Львівської обласної бібліотеки для юнацтва імені Романа Іваничука, та Любов Долик – поетеса, перекладачка, членкиня Національної спілки письменників України. А під час зустрічі з письменницею різнопланових жанрів Анастасією Нікуліною говорили про творчі залаштунки, звідки черпати натхнення та як писати тоді, коли зовсім не пишеться. А також авторка відхилила завісу нової книги, поділилася творчими ідеями в напрямку фентезі та планами на цей рік. Опісля Анастасія Нікуліна потішила читачів автограф-сесією.
Разом з цим, в нижній залі бібліотеки, гості Книжкової Толоки надихалися милозвучною поезією. Декламувати написані вірші завітали шановані Ольга Береза, Оксана Мельник, Світлана Король, Зоряна Харченко, Сергій Дорожинський, Євген Брич і талановита Софія Міджак, яка тільки ступає на стежину поетичного слова. Модерувала поетичний кластер Галина Приріз зі спільноти літературний креденс «Барви». Дитячу поезію присутній малечі читали Зоряна Кіндратишин, Ольга Береза та інші.
Наприкінці літературної зустрічі відбулась презентація антології «Голоси» Всеукраїнського форуму військових письменників. «Голоси» — це не просто книга, це символічний упорядник творчого слова людей, котрі сьогодні боронять Україну. Поезію та прозу з антології глядачам читали Іван Гентош, Юлія Курташ-Карп, Наталя Білута та Тетяна Пилипець. Під акомпанемент гітари авторську пісню виконала Оксана Чухліб, якій підспівувала зала, та у виконанні Ольги Донеччанки, також під струни гітари прозвучав її власний вірш, покладений на ноти. Завершальною піснею XVII Книжкової Толоки імені Любові Хомчак стала пісня Оксани Чухліб «А я люблю мій Львів», яка вже стала символічною для поціновувачів щорічної літературної зустрічі.
Книжкова Толока – це не лише знана літературна подія, яку звикло проводять у Миколаєві, і не лише спілкування з авторами. Книжкова Толока – це обмін творчою енергією, приємними та щирими розмовами, теплими обіймами однодумців; це велике добре товариство, наділене Божою іскрою нести в люди могутнє українське слово.
Пряма трансляція XVII Книжкова Толока імені Любові Хомчак: Частина 1 Частина 2
