Іван Михайлович Самотос – людина мистецтва, творець, котрий вкладав у свої твори не лише сумлінну працю, а й найсокровеннішу частину себе. Художник, скульптор, професор і педагог, народився на Львівщині, у селі Устя – мальовничому куточку з надзвичайною природою.
У жовтні 2023 року відбулося урочисте відкриття садиби-музею на честь Івана Самотоса у селі Устя (Миколаївська територіальна громада), на батьківщині митця, де можна ближче ознайомитися з його творами, як-от: «Портрет дружини Оксани», «Пам’ятник сотнику УПА Степану Стебельському», «Солістка Львівської опери Галина Гавриш» та інші.
Тепер кожен бажаючий може прогулятися старою домівкою, просякнутою спогадами й першими творчими успіхами скульптора, заглибитися в його минуле, почерпнути натхнення і просто отримати насолоду від споглядання й аналізу мистецьких творів. Музей-садиба – незвичайне місце, котре обов’язково притягатиме увагу туристів і шанувальників мистецького доробку Івана Самотоса.
Наталія Самотос, донька Івана Михайловича, у відеосюжеті розповіла історію створення музею-садиби.
Феноменальністю митця є, безумовно, його увага до зображення людських емоцій і переживань – людського єства, чогось прихованого й тонкого, непомітного неозброїним оком, чуттєвого й інтимного.
Іван Самотос – перлина львівської скульптури, видатний український скульптор, народний художник України, професор, завідувач кафедри монументально-декоративної скульптури ЛНАМ. Навчався у Львівському інституті декоративно-прикладного мистецтва, де у 1991 році здобув посаду професора.
Походження та родинні зв’язки мали великий вплив на творчість скульптора протягом усього його життя. Варто згадати сусіднє село Демня, котре мало неабияку каменярську славу, адже народило на світ мистецькі сім’ї Дзиндрів та Сколоздрів.
Друга світова війна, а також Національно-визвольний рух 1940-50 р.р заклали певний фундамент у житті молодого скульптора і дали неабиякий поштовх творити у таких надскладних умовах. Митець всіляко намагався закласти у своїх роботах духовність людини, важливість залишатись людиною, навіть коли надворі війна. Саме тому Іван Самотос так любив працювати саме з ліричними героями, як-от: портрет дружини, алегорія «Підсніжник», портрети доньки Наталії. Адже йому було важливо дістатися до істинних духовних цінностей людини, хоча б трохи викрити її множинну суть.
Варто зауважити, що мистецький шлях автора був неябияк різноманітним, він постійно відкривав для себе нові методи обробки матеріалів, експериментував з фактурами та вдавався до поєднання декількох стилів у своїх роботах. У деяких працях чітко відстежується вплив традиційної різьби, а подекуди навіть – експресивні динамічні мотиви.
Національний демократичний дух і піднесення у суспільстві напередодні незалежності України також мали неабиякий вплив на творчість Самотоса, у його творах почала дедалі чіткіше читатися ідея визволення й боротьби. Серед творів пам’ятник жертвам НКВС на вулиці Замарстинівській у Львові та пам’ятник рухівцю В’ячеславу Чорноволу, який відкрили у грудні 2002 року.
Матеріал підготували: Віра Василишин, Остап Грицко
